1.    
  2.     МІЧ

МІЧ

МІЧ, мочі, жін., заст. Сила. — Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 185); Повертало сонце на південні грані; В горах полилися струмені весняні; Все кругом кипіло, і очам здавалось, Що й само каміння мочі набиралось (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 216); У пошані той у нас, хто працює вміло; Вміло, чесно, в повну міч (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 139). Немає (не стане) мочі — не вистачає (не вистачить) сили. Даремно горять мої очі: тьму освітити немає в них мочі… (Леся Українка, I, 1951, 271); Сказать немає мочі (Володимир Сосюра, I, 1957, 207); Всяке діло за тобою, І не стане мочі Все робити та робити З ранку і до ночі! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 76).

Як правильно писати та вживати слово – МІЧ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – МІЧ Том 4 — Стор. 759. – словник української мови

Українська мова словник слово «МІЧ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

МІЧ

24.03.2017

Написати коментар