МІТО́ВКА

МІТО́ВКА, и, жін., зах. Мітла (у 1 знач.). — От піду десь-колись до близького зрубу, наріжу березини та пипнаю [в’яжу] мітовки через тиждень, а в понеділок беремо з жінкою по зв’язкові на плечі та й на торг до Дрогобича (Іван Франко, I, 1955, 370).

Як правильно писати та вживати слово – МІТО́ВКА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – МІТО́ВКА Том 4 — Стор. 756. – словник української мови

Українська мова словник слово «МІТО́ВКА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).