1.    
  2.     МОНА́ДА

МОНА́ДА

МОНА́ДА, и, жін.

1. У старогрецькій математиці — назва одиниці.

2. У стародавніх філософів (піфагорійців) — одиничність як один із принципів буття.

3. В ідеалістичній філософії Лейбніца — одна з непротяжних, неподільних духовних сутностей, що нібито лежить в основі буття. Мудрець.. толковав [пояснював] якихсь монадів [монад] І думав, відкіль взявся світ (Іван Котляревський, II, 1952, 143).

Як правильно писати та вживати слово – МОНА́ДА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – МОНА́ДА Том 4 — Стор. 794. – словник української мови

Українська мова словник слово «МОНА́ДА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

МОНА́ДА

31.01.2017

Написати коментар