1.    
  2.     МОНОПЛА́Н

МОНОПЛА́Н

МОНОПЛА́Н, а, чол. Літак або планер з однією парою крил, розташованих в одній площині. — То будемо моноплан будувати? (Степан Васильченко, II, 1959, 227); Задеренчав пропелер, і моноплан, знявшися вгору, зробив над юрбою красиву дугу (Олесь Донченко, I, 1956, 72).

Як правильно писати та вживати слово – МОНОПЛА́Н – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – МОНОПЛА́Н Том 4 — Стор. 796. – словник української мови

Українська мова словник слово «МОНОПЛА́Н» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

МОНОПЛА́Н

12.12.2017

Написати коментар