1.    
  2.     МОР

МОР

МОР, у, чол. Пошесна смерть; пошесть. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 159); За батьком пішли всі — мати, сестра, два брати. Всі вони померли, коли після лютої зими закотився до Остра мор (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 70).

Як правильно писати та вживати слово – МОР – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – МОР Том 4 — Стор. 799. – словник української мови

Українська мова словник слово «МОР» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

МОР

05.05.2018

Написати коментар