1.    
  2.     МИГЦЕМ

МИГЦЕМ

МИГЦЕМ, присл.

1. Одну мить; одним поглядом. Ми, глядачі, ходимо з ними [італійськими бідняками] по бідняцьких кварталах Рима, тільки мигцем здалеку помітивши десь баню собору св. Петра (Олександр Довженко, III, 1960, 145); Дарка декілька разів мигцем бачила Зою під час її гостювання у Веренчанці (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 383).

2. Дуже швидко, в одну мить; миттю. Теж двожильний, мигцем охрестив чеха подоляк, який себе особисто також мав за двожильного (Олесь Гончар, III, 1959, 425); Мигцем скочив Мстислав до вікна і спустив шнурок униз (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 98).

Значення слова – МИГЦЕМ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – МИГЦЕМ Том 4 — Стор. 701. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «МИГЦЕМ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

МИГЦЕМ

12.10.2018

Написати коментар