1.    
  2.     МИШКУВАТИ

МИШКУВАТИ

МИШКУВАТИ, ую, уєш і МИШКАТИ, аю, аєш, недок., діал.

1. Полювати на мишей. Щось порпали [Ґава та Елькуна] в землі, микали між травами, стукали паличками по лісових смереках; здавалось, що два лиси мишкують, добичі шукають (Іван Франко, III, 1950, 388); Недалеко від шосе, біля густих заростей червоної шелюги, мишкувала лисиця (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 51).

2. перен. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь. Він пильно мишкував у його маєтності (Іван Франко, VII, 1951, 333); — Комуністи змушені діяти й працювати в масах таємно, в підпіллі, і за ними мишкують скрізь шпики й провокатори (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 456).

Значення слова – МИШКУВАТИ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – МИШКУВАТИ Том 4 — Стор. 723. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «МИШКУВАТИ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

МИШКУВАТИ

23.10.2018

Написати коментар