1.    
  2.     МИ́ТНИЦЯ

МИ́ТНИЦЯ

МИ́ТНИЦЯ, і, жін. Установа, що здійснює контроль за провезенням товарів через кордон і за оподаткуванням їх. Феодали прагнули використати торгівлю як джерело великих доходів. Великі князі почали посилено створювати митниці (Історія УРСР, I, 1953, 127); [Юда:] Був там митар [митник] посеред них. Так що ж, не все одно на митниці сидіти, чи ходити за хлібом жебраним? — однака честь! (Леся Українка, III, 1952, 136); — Спробує митниця затримати його валку, вимагаючи мита (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 298).

Значення слова – МИ́ТНИЦЯ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – МИ́ТНИЦЯ Том 4 — Стор. 721. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «МИ́ТНИЦЯ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

МИ́ТНИЦЯ

21.10.2018

Написати коментар