1.    
  2.     НЕДУ́ЖНИЙ

НЕДУ́ЖНИЙ

НЕДУ́ЖНИЙ, а, е, розм. Те саме, що недужий 1. Бачить вона його .. недужного в якійсь чужій хаті, між чужими людьми (Нечуй-Левицький, I, 1956, 72); // Який свідчить про наявність хвороби; хворобливий. На другій кроваті.. лежить хлопчик. Личко його бліде, гостре, недужне (Панас Мирний, I, 1954, 331).

Як правильно писати та вживати слово – НЕДУ́ЖНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – НЕДУ́ЖНИЙ Том 5 — Стор. 303. – словник української мови

Українська мова словник слово «НЕДУ́ЖНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

НЕДУ́ЖНИЙ

02.04.2017

Написати коментар