1.    
  2.     НЕХРЕЩЕ́НИЙ

НЕХРЕЩЕ́НИЙ

НЕХРЕЩЕ́НИЙ, а, е.

1. Над яким не здійснювали обряду хрещення, якого не хрестили. Виростають нехрещені Козацькії діти; Кохаються невінчані (Тарас Шевченко, I, 1963, 42); Що тут робити? Вже три дні як дитина нехрещена… (Панас Мирний, I, 1949, 139);

// 

//  знач. ім. нехрещені, них, мн. (одн. нехрещений, ного, чол.; нехрещена, ної, жін.), нар.-поет. Ті, над ким не здійснювали обряду хрещення; русалки. Схаменулись пехрещені, Дивляться — мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю (Тарас Шевченко, I, 1963, 6).

2. Який не належить до християн;

//  у знач. ім. нехрещені, них, мн., нар.-поет. Усі, хто не належить до християн. Де ж козацтво пробував, Що не йде, не поспішає, Рід свій, добра рятувати, Нехрещеним одсіч дати? (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 65).

Як правильно писати та вживати слово – НЕХРЕЩЕ́НИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – НЕХРЕЩЕ́НИЙ Том 5 — Стор. 402. – словник української мови

Українська мова словник слово «НЕХРЕЩЕ́НИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

НЕХРЕЩЕ́НИЙ

31.03.2018

Написати коментар