1.    
  2.     НЕСПІ́ШНИЙ

НЕСПІ́ШНИЙ

НЕСПІ́ШНИЙ, а, е. Який здійснюється, протікає повільно, без поспішності; неквапливий. Хима неспішною ходою подалася додому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 95); Арсен Загорний слухав неспішну мову Сусанни Петрівни (Вадим Собко, Нам спокій… 1959, 39).

Як правильно писати та вживати слово – НЕСПІ́ШНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – НЕСПІ́ШНИЙ Том 5 — Стор. 386. – словник української мови

Українська мова словник слово «НЕСПІ́ШНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

НЕСПІ́ШНИЙ

07.04.2018

Написати коментар