1.    
  2.     НЕСПО́КІЙ

НЕСПО́КІЙ

НЕСПО́КІЙ, кою, чол. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність спокою. Він вернувсь у хату і сів за стіл. Далі схопивсь і почав сновигати по хаті. Неспокій усе більший та більший обіймав його (Борис Грінченко, I, 1963, 415); Екзамен з російської мови прийшов тримати [Улас] з якимось душевним неспокоєм (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 55); Так у неспокої, в тривозі й сіла [мати] коло вікна за прядку (Олесь Гончар, II, 1959, 154).

Як правильно писати та вживати слово – НЕСПО́КІЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – НЕСПО́КІЙ Том 5 — Стор. 387. – словник української мови

Українська мова словник слово «НЕСПО́КІЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

НЕСПО́КІЙ

09.12.2017

Написати коментар