1.    
  2.     НЕВЩУХА́ЮЧИЙ

НЕВЩУХА́ЮЧИЙ

НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, а, е. Який не зменшується, не перестає діяти, звучати і т. ін. Якої сповнені краси відродження ліси, і невщухаючі громи, і радісні дими! (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 39); Навкруги суцільне ревище, стогін, передсмертні крики і невщухаючі заклики: «Вперед!» (Олесь Гончар, II, 1959, 436).

Як правильно писати та вживати слово – НЕВЩУХА́ЮЧИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – НЕВЩУХА́ЮЧИЙ Том 5 — Стор. 275. – словник української мови

Українська мова словник слово «НЕВЩУХА́ЮЧИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

НЕВЩУХА́ЮЧИЙ

24.06.2018

Написати коментар