1.    
  2.     НІКУДИ́ШНІЙ

НІКУДИ́ШНІЙ

НІКУДИ́ШНІЙ, я, є, розм. Який не відповідає певним вимогам, дуже поганий, непридатний для певних обставин. Вона старенька вже, тому і дипломат з неї нікудишній (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 267); Жалібно скиглив під вікнами вітер, крутив, сипав снігом, підривав і без того нікудишню стріху (Микола Олійник, Чуєш.., 1960, 267); Два роки підряд його «різали» на вступних екзаменах, бо знання були нікудишні (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 242).

Як правильно писати та вживати слово – НІКУДИ́ШНІЙ

Джерело – словник СУМ – НІКУДИ́ШНІЙ Том 5 — Стор. 423.

Значення та приклади вживання слова «НІКУДИ́ШНІЙ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

НІКУДИ́ШНІЙ

18.04.2017

Написати коментар