1.    
  2.     ОБЛЕ́СНИК

ОБЛЕ́СНИК

ОБЛЕ́СНИК, а, чол. Той, хто улещує, облещує кого-небудь; особа, схильна до лестощів; // Підлабузник, підлесник. Він [Суворов] знав, що потьомкінські облесники ще не раз докорятимуть йому втратами (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 301).

Як правильно писати та вживати слово – ОБЛЕ́СНИК

Джерело – словник СУМ – ОБЛЕ́СНИК Том 5 — Стор. 521.

Тлумачення та значення слова «ОБЛЕ́СНИК» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ОБЛЕ́СНИК

27.12.2016

Написати коментар