1.    
  2.     ОБМІРКО́ВАНИЙ

ОБМІРКО́ВАНИЙ

ОБМІРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обміркувати. Вона уявляла собі все [майбутнє] ясно, як ясні й обмірковані були її плани (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 5); // обмірковано, безос. присудк. сл. Солоха.. в’язала.. методично, і, здавалося, кожний її крок уперед було заздалегідь вивірено й обмірковано (Олесь Донченко, IV, 1957, 254); Все було обмірковано наперед (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 174).

Значення слова – ОБМІРКО́ВАНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ОБМІРКО́ВАНИЙ Том 5 — Стор. 540. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ОБМІРКО́ВАНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ОБМІРКО́ВАНИЙ

05.07.2018

Написати коментар