ОБСТРИГАТИ

ОБСТРИГАТИ, аю, аєш, недок., ОБСТРИГТИ, ижу, ижеш; мин. ч. обстриг, ла, ло; док., перех.

1. Зрізувати повністю ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну; стригти. Цар прислав одежу, прислав голяра, щоб хлопця прибрали, обстригли, поголили (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 19); На другий день нам уже обстригли кучері. Ми були вояками (Іван Франко, I, 1955, 75); Доки дикі кози в горах держаться, не хиляться вони перед тим, хто забажає їх обстригти (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 107);

//  Обрізаючи або підрізаючи ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну, нігті, вкорочувати їх. З-під рук у батька вхопила [Тоня] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати, вкорочувати свої вії (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 65); Веліла [панія].. дівчинці косу обстригти… (Данило Мордовець, I, 1958, 145).

2. тільки док., перен., розм. Поживитися за чийсь рахунок. [Боб:] Звідки маєш гроші? [Андрій:] Заробив. У південноафриканських шахтах. [Боб:] Ага! Значить, обстриг англійців (Ярослав Галан, I, 1960, 300).

Як правильно писати та вживати слово – ОБСТРИГАТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ОБСТРИГАТИ Том 5 — Стор. 586. – словник української мови

Українська мова словник слово «ОБСТРИГАТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).