1.    
  2.     ОВА́Л

ОВА́Л

ОВА́Л, а, чол. Фігура, що має вигляд витягнутого круга. Де не піду — півкруг. Де не стану — овал. Пругами хмари оспинились. Колесом лист по дорозі (Павло Тичина, I, 1957, 142); // Обрис чого-небудь, що нагадує таку фігуру. По дорозі стрічались дівчата, провінціальні кози, з блиском вогкого ока, з свіжим овалом обличчя, еластичними рухами тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 284); Він побачив на грудях у матері металевий значок із червоною розеткою, з маленьким портретом Леніна в овалі (Олесь Донченко, VI, 1957, 111).

Як правильно писати та вживати слово – ОВА́Л – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ОВА́Л Том 5 — Стор. 610. – словник української мови

Українська мова словник слово «ОВА́Л» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ОВА́Л

29.08.2017

Написати коментар