1.    
  2.     ОВЕЧА́ТНИК

ОВЕЧА́ТНИК

ОВЕЧА́ТНИК, а, чол., розм. Приміщення для овець; хлів, кошара. — Отим би такий кожух, — нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 320).

Як правильно писати та вживати слово – ОВЕЧА́ТНИК – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ОВЕЧА́ТНИК Том 5 — Стор. 611. – словник української мови

Українська мова словник слово «ОВЕЧА́ТНИК» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ОВЕЧА́ТНИК

13.07.2017

Написати коментар