ОВЕ́ЧИНА

ОВЕ́ЧИНА, и, жін., розм., рідко.

1. Овече м’ясо; баранина. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять (Словник Грінченка).

2. Овечий запах, дух. В кімнаті кожухи смачно запахли овечиною (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 60).

Як правильно писати та вживати слово – ОВЕ́ЧИНА

Джерело – словник СУМ – ОВЕ́ЧИНА Том 5 — Стор. 611.

Тлумачення та значення слова «ОВЕ́ЧИНА» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).