ОВЕ́ЧИНА
ОВЕ́ЧИНА, и, жін., розм., рідко.
1. Овече м’ясо; баранина. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять (Словник Грінченка).
2. Овечий запах, дух. В кімнаті кожухи смачно запахли овечиною (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 60).
Як правильно писати та вживати слово – ОВЕ́ЧИНА
Джерело – словник СУМ – ОВЕ́ЧИНА Том 5 — Стор. 611.
Тлумачення та значення слова «ОВЕ́ЧИНА» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).
27.01.2017