1.    
  2.     ОВВА

ОВВА

ОВВА, виг. Уживається при вираженні здивування, сумніву, іронії і т. ін. — Я лиш те зроблю, що мені схочеться. — Овва! Трошки воно та не так! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 134); — Овва! — хрипко сказала хазяйка хати. — От так одразу я тобі й розказала все… (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190); — Овва який! — Отакий. — Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4).

Як правильно писати та вживати слово – ОВВА

Джерело – словник СУМ – ОВВА Том 5 — Стор. 610.

Тлумачення та значення слова «ОВВА» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ОВВА

28.01.2017

Написати коментар