1.    
  2.     ПАЦЬО́РКИ

ПАЦЬО́РКИ

ПАЦЬО́РКИ, рок, мн. (одн. пацьорка, и, жін.), діал.

1. тільки мн. Намисто. Знайшовся подарунок і для Настиної матері — царгородська парча на керсетку і бірюзові пацьорки з Афона (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 60).

2. Мотузки, нитки, шнурки, пасма і т. ін. Великі пацьорки спускалися на вуха кучерями (Панас Мирний, III, 1954, 154); У Каленика Романовича фруктових дерев не було перед дімочком, замість цього росла плакуча верба з довгими-довгими пацьорками (Іван Сенченко, На Баї. горі, 1960, 26); Пацьорки від фартуха; Зв’язати пацьоркою;

//  Торочки. Нахмурилась [Тетяна], почала швидко швидко перебирати пацьорки на хустці (Степан Васильченко, II, 1959, 103);

//  Обірвані кінці, частини тканини. Одягнені вони були в якесь дрантя з чужого плеча, на головах мали повстяні капелюхи з м’якими крисами, що звисали вниз пацьорками (Петро Колесник, Терен.., 1959, 53); В тунелі шипіли недоглянуті, в пацьорках перфораторні шланги від компресорів (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 189).

Як правильно писати та вживати слово – ПАЦЬО́РКИ

Джерело – словник СУМ – ПАЦЬО́РКИ Том 6 — Стор. 103.

Значення та приклади вживання слова «ПАЦЬО́РКИ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ПАЦЬО́РКИ

20.12.2016

Написати коментар