ПЕРЕДУВАТИ

ПЕРЕДУВАТИ 1, аю, аєш, недок., ПЕРЕДУТИ, передую, передуєш і передму, передмеш, док., перех. Переносити, переміщати рухом повітря. Вітер передував пісок.

ПЕРЕДУВАТИ 2, ую, уєш, недок., кому, чому. Мати місце, бувати, відбуватися перед чим-небудь, раніше чогось. Останній екзамен він складав вісімнадцятого серпня і складав його без охоти і того душевного напруження, яке завжди передувало тим екзаменам, що їх він тримав раніше (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 57); Звітно-виборні збори і партійні конференції, що передували з’їздові, показали високу організованість і активність комуністів (Матеріали XXII з’їзду КПУ, 1961, 71); Не можна, звичайно, ні для IX ст., ні навіть для часу, що передував йому, уявляти східне слов’янство як щось цілком монолітне в побутовому або в мовному відношенні (Питання походження української мови, 1956, 109); // Бути, міститися, йти і т. ін. попереду чого-небудь. Виданню вибраних праць О. І. Білецького передує стаття академіка М. К. Гудзія, присвячена видатному вченому (Радянське літературознавство, 2, 1963, 153); // Випереджувати появу кого-, чого-небудь. Климові передувала репутація хлопчика виняткових здібностей (Максим Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, I, 1952, 43).

Значення слова – ПЕРЕДУВАТИ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПЕРЕДУВАТИ Том 6 — Стор. 177. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПЕРЕДУВАТИ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).