1.    
  2.     ПІ́ДДАНИЙ

ПІ́ДДАНИЙ

ПІ́ДДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до піддати. Метал, підданий обробці ударами; Картопля, піддана впливу гамма-променів, може довго зберігатись, не проростаючи (Наука і життя, 12, 1956, 7).

ПІДДА́НИЙ, ного, чол. Особа, яка перебуває у підданстві певної держави, влади, правителя. [Руфін:] Я знаю, за що гину. Коли підданий цезарської влади не служить цезарю — слугу такого убити цезар мусить. Так ведеться (Леся Українка, II, 1951, 507); [Адам Кисіль:] Його величність сподівається, що ви, як вірний слуга і підданий короля, докладете всіх зусиль, щоб спинити кровопролиття (Олександр Корнійчук, I, 1955, 276); Слов’янські піддані турецького султана становили зовсім безправну частину населення імперії (Нова історія. Підручник для 9 кл., 1957, 67); // заст. Особа, економічно залежна від кого-небудь. — Та який же то Золотаренко? — Кріпак, пане Петре, от, Сухомлинського пана підданий (Марко Вовчок, I, 1955, 25); В байці [«Пан та собака» П. Гулака-Артемовського] розгорнуто картину сваволі й нелюдської жорстокості в поводженні кріпосників з своїми безправними підданими (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 45).

Як правильно писати та вживати слово – ПІ́ДДАНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПІ́ДДАНИЙ Том 6 — Стор. 422. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПІ́ДДАНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПІ́ДДАНИЙ

09.01.2017

Написати коментар