1.    
  2.     ПІДОЗРІ́ЛИЙ

ПІДОЗРІ́ЛИЙ

ПІДОЗРІ́ЛИЙ, а, е.

1. Який викликає підозру, недовір’я. До кімнати увійшов рудий, вусатий здоров’яга, непевна, підозріла людина, як це примічав Щорс уже. й раніше (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 46); Німці та поліцаї — злі, налякані та насторожені. Хапали кожного стрічного, хоч трохи чимось їм підозрілого (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 80); — Я можу пробути у вас не довше, як півгодини, інакше мій візит може здатись підозрілим декому з тутешніх людей (Іван Микитенко, II, 1957, 381);

//  Який виражає підозру; підозріливий (про погляд, очі і т. ін.). Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147);

//  на що. Якого підозрюють у якійсь хворобі. Хворих і підозрілих на захворіння скарлатиною слід.. госпіталізувати (Підручник дезинфекції, 1953, 83);

//  у знач. ім. підозрілий, лого, чол.; підозріла, лої, жін. Людина, яку підозрюють у чому-небудь. Перевіряють документи двоє поліцаїв, відштовхуючи підозрілих до вантажної машини, де порядкують військові (Юрій Яновський, I, 1954, 167).

2. Те саме, що підозріливий. Обережний і зосереджений, стриманий і підозрілий, він волів більше мовчати (Натан Рибак, Час, 1960, 424); Дома симпатію всіх, навіть підозрілої і ревнивої Ольги, вже завоювала молода невістка (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 170).

Як правильно писати та вживати слово – ПІДОЗРІ́ЛИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПІДОЗРІ́ЛИЙ Том 6 — Стор. 476. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПІДОЗРІ́ЛИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПІДОЗРІ́ЛИЙ

30.07.2018

Написати коментар