1.    
  2.     ПІДТА́ЛИЙ

ПІДТА́ЛИЙ

ПІДТА́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до підтанути. Кучугури [снігу], підталі з південного боку, дивовижно стали схожі на білих вовків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 11).

2. у знач. прикм. Трохи, злегка розталий. Василько тулився до матері, обколупуючи на її рукавах підталий лід (Василь Кучер, Вогник, 1952, 25).

Як правильно писати та вживати слово – ПІДТА́ЛИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПІДТА́ЛИЙ Том 6 — Стор. 512. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПІДТА́ЛИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПІДТА́ЛИЙ

19.02.2017

Написати коментар