1.    
  2.     ПІДВІ́ШЕНИЙ

ПІДВІ́ШЕНИЙ

ПІДВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підвісити. Літак, підвішений до стелі, поволі повертає до Марини убік (Григорій Епік, Тв., 1958, 554); // підвішено, безос. присудк. сл. Радіозонд являє собою кулю, наповнену воднем, з підйомною силою в кілька кілограмів. До кулі підвішено гондолу (Наука і життя, 2, 1958, 5). Добре (непогано) підвішений язик — хто-небудь легко уміє висловлюватися, влучно відповідати. Язик у нього підвішений добре. Вміє давати чосу глитайні… (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 344); Горлань і демагог, з непогано підвішеним язиком, він мав певний вплив, і не лише серед «сезонників» (Андрій Головко, II, 1957, 616).

Як правильно писати та вживати слово – ПІДВІ́ШЕНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПІДВІ́ШЕНИЙ Том 6 — Стор. 407. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПІДВІ́ШЕНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПІДВІ́ШЕНИЙ

17.10.2017

Написати коментар