ПІГМЕ́НТ

ПІГМЕ́НТ, у, спец.

1. Речовина в тваринному і рослинному організмах, яка надає забарвлення їх тканинам. В зеленому листі рослин міститься зелений пігмент — хлорофіл (Наука і життя, 2, 1958, 28); — Ти знаєш, відкіля береться загар? Це в шкірі людини під впливом освітлення відкладається особлива речовина — пігмент, яка і дав відомий усім загар (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 158).

2. Синтетичний барвник, нерозчинний у воді, спирті і т. ін.; використовується для приготування олійних фарб, лаків і т. ін. Часто купував [С. І. Васильківський] тільки пігменти фарб, а потім сам тер, готував фарби (Мистецтво, 1, 1966, 26); Основний склад фарб становлять пігменти. Пігментами називаються тонкомолоті кольорові порошки, що не розчиняються (а тільки розбавляються) ні у воді, ні в інших розчинниках (Столярно-будівельна справа, 1957, 238).

Значення слова – ПІГМЕ́НТ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПІГМЕ́НТ Том 6 — Стор. 390. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПІГМЕ́НТ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).