1.    
  2.     ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ

ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ

ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побільшити. — Найнялась, Христинко? — лагідно й сумовито запитує Степан Васильович. — Мусила, бо інакше не проживеш, — тихцем відповіла й подивилась на свої, економською роботою побільшені руки (Михайло Стельмах, I, 1962, 203); Побільшена тінню кудлата Сашкова голова відбивалась на стіні (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 166); // у знач. прикм. Над канапою стоїть у мене побільшена картка жінки у купальному костюмі (Юрій Яновський, II, 1958, 20); З побільшеним апетитом накладав [Аркадій Петрович] на тарілку цілу купу салати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 388); Веденій з побільшеною увагою слухав професорову мову (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 189).

Значення слова – ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ Том 6 — Стор. 617. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ

12.05.2018

Написати коментар