1.    
  2.     ПОБО́ЖНІСТЬ

ПОБО́ЖНІСТЬ

ПОБО́ЖНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до побожний 1, 3. Наймичка Килина вияснила собі Падину побожність трохи інакшими мотивами (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 342); Аркадій добре знав, що не побожність змусила Івана хрестити дитину, а формальна необхідність (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 272); З солодким стисканням серця, з трепетом побожності припадала вона устами не тільки до холодного металу [хреста], але й до м’якої руки о. Василя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 327); Гриша чесно примірявся оком, щоб роздавати [їжу] однаково, щоб вистачило всім. Угорці дивилися на нього майже з побожністю (Олесь Гончар, III, 1959, 270).

Як правильно писати та вживати слово – ПОБО́ЖНІСТЬ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПОБО́ЖНІСТЬ Том 6 — Стор. 621. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПОБО́ЖНІСТЬ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОБО́ЖНІСТЬ

02.08.2018

Написати коментар