ПОЧЕПИТИСЯ

ПОЧЕПИТИСЯ, чеплюся, чепишся; мн. почепляться. Док. до чіплятися. Яшко на ходу.. почепився на східець, і хоч кондуктор лаявся і спихав, мовчки і рішуче став на тормозі (Андрій Головко, I, 1957, 171); І радість невимовна, Коли почуєш ти зо дна міцний ривок: То окунь почепивсь чи й славний щупачок (Максим Рильський, Поеми, 1957, 256); При самій землі, між стеблинками, почепившись манюсінькими світлими крапельками, притаїлись росинки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251); // Повіситися. Вмерти! Зараз же вмерти! Почепитися на тій бантині, що майстер наче нарочито випустив з-під стріхи в повітці (Любов Яновська, I, 1959, 407); // Повиснути. Прокоповичка кинулась до гостя й ніби почепилась на його шиї (Нечуй-Левицький, III, 1956, 71).

Значення слова – ПОЧЕПИТИСЯ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПОЧЕПИТИСЯ Том 7 — Стор. 466. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПОЧЕПИТИСЯ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).