1.    
  2.     ПОДРЯ́ПАНИЙ

ПОДРЯ́ПАНИЙ

ПОДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до подряпати. Личком біленька [Домаха], як чумацька сорочка, та ще к тому мов граблями уся твар її подряпана (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 177); Я шукала свій полк.., розглядаючи свіжовистругані дощечки — дороговкази, понабивані на темних, подряпаних кулями стінах (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 28); Сталева каска, подряпана з усіх боків, низько сиділа над його засмаглим чолом (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 527); Густо врунилась.. пшениця.. І не диво! Це ж не на тих пісних, ..подряпаних за третину куркульськими дерев’яними плужками бідняцьких нивках.. Це на чистих колгоспних парах (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 48); // у знач. прикм. Бабуся тричі сплеснула руками, побачивши моє подряпане обличчя (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 13); Я не знаю, чим було написано ті слова на подряпаній, обгорілій стіні, але їх не змивали дощі (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 389); // подряпано, безос. присудк. сл. Врешті кум Семен переміг інших.., хоч йому.. трохи чуба нам’ято й лице подряпано (Лесь Мартович, Тв., 1954, 128).

Як правильно писати та вживати слово – ПОДРЯ́ПАНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПОДРЯ́ПАНИЙ Том 6 — Стор. 759. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПОДРЯ́ПАНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОДРЯ́ПАНИЙ

11.12.2017

Написати коментар