1.    
  2.     ПОГРО́МЛЕНИЙ

ПОГРО́МЛЕНИЙ

ПОГРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до погромити; // у знач. прикм. Смирнов був у погромленій кімнаті сам (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 234); Погромлена шляхта безладними табунами добігала до валів (Яків Качура, II, 1958, 444); // погромлено, безос. присудк. сл. — Оце я вештаюсь тут і до усього приглядаюсь — навідавсь я, накинув оком на те, що після чигиринського погромища зосталось од Корсуня, од Богуслава, од Брацлава. Хоч воно скрізь і погромлено, але там можна буде збудувать добрі фортеці (Данило Мордовець, I, 1958, 104).

Значення слова – ПОГРО́МЛЕНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПОГРО́МЛЕНИЙ Том 6 — Стор. 725. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПОГРО́МЛЕНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОГРО́МЛЕНИЙ

07.12.2017

Написати коментар