1.    
  2.     ПОМІ́Р

ПОМІ́Р

ПОМІ́Р, мору, чол., заст., розм. Численне вимирання внаслідок епідемії. Почистішало повітря: зараз перестав помір на людях (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 38); Перша велика епідемія, що її зафіксовано в історії, стосується помору, ассірійського війська, яке у 712 році до нашої ери облягало Єрусалим (Наука і життя, 7, 1966, 32).

Значення слова – ПОМІ́Р – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПОМІ́Р Том 7 — Стор. 124. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПОМІ́Р» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОМІ́Р

03.10.2018

Написати коментар