1.    
  2.     ПОМІ́СТ

ПОМІ́СТ

ПОМІ́СТ, мосту, чол.

1. Підвищення, площадка, збита з дощок. У городі свято. Хати прибрані зеленими ялинками. На майдані перед магістратом спорудили поміст, накрили кармазином (Натан Рибак, Нереясл. Рада, 1953, 161); Сміх і оплески покривають слова Сенчука, і люди починають підходити до помосту (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 193);

//  заст. Таке підвищення, площадка як місце страти; ешафот. Михайлик скочив на фарбований поміст, щоб вирвати Стояна Богосава з зашморгу (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 164); Засуджених вивели на невисокий поміст, швидко накинули на шиї петлі (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 175);

//  Таке підвищення, площадка, що є основою стапеля. Корпус міноносця похитнувся і посунувся по довгому помосту стапеля (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 5); В призначений день з-під «Константина» вибили клинці, які підпирали його на помості, чоловік з десять разом уперлося в його корму — і шхуна повільно почала сповзати.. до ріки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 263);

//  Пристосування для спання із дощок, трохи підвищене над підлогою, долівкою і т. ін. У курені на помості сплять покотом чоловіки (Андрій Головко, I, 1957, 338); Де ж вони [жінки] сплять? Ніякого помосту, ніяких нар (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 128);

//  Якесь підвищення чи підвищена частина чого-небудь. Війт знав уже з досвіду, що з гладкого помосту легше зняти корець збіжжя (Лесь Мартович, Тв., 1954, 253); Позносив [Давид] мішки на поміст до коша ближче й сів на них (Андрій Головко, II, 1957, 39).

2. Суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі. Ввійшли ми у двір — вузьку вулицю, котра не що інше, як річка Алма, закрита дерев’яним помостом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 140); Пором — величезний човен, укритий помостом (Олесь Донченко, V, 1957, 10);

//  Звичайно дерев’яна площадка, перекинута з берега у воду.

3. діал. Підлога. Зажив у колгоспі, збудував хату на помості (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 377); Велика весела хата, чепурно прибрана: поміст крашений, стіни вибиті [оббиті] шпалерами (Панас Мирний, V, 1955, 179); Бояри й воєводи власноручно проломили поміст у горниці (Павло Загребельний, Диво, 1968, 413).

4. Підмостки, підвищення для робочого місця. Завідувач лабораторій стояв на помості коло продувальної установки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 138);

//  спец. Рівна підвісна площадка, зроблена з твердого матеріалу, з якої здійснюється кріплення ствола шахти.

 Театральний поміст: а) сцена; б) театр. Ляскучі голоси дівчат зливалися з охрипшими [охриплими] заводами п’янюг, що.., не маючи талану.., перейшли з театральних помостів тішити п’яне купецтво та крамарство (Панас Мирний, III, 1954, 272).

Як правильно писати та вживати слово – ПОМІ́СТ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПОМІ́СТ Том 7 — Стор. 126. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПОМІ́СТ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОМІ́СТ

24.12.2017

Написати коментар