1.    
  2.     ПОМОРИ

ПОМОРИ

ПОМОРИ, ів, мн. (одн. помор, а, чол.; поморка, и, жін.). Етнографічна група росіян, що живе на узбережжі Білого та Баренцового морів. Помори — спадкоємці новгородців, що оселилися на узбережжі Льодовитого океану, вміли плавати у складних умовах Півночі (Знання та праця, 2, 1970, 11); — Сьогодні ми наш урок присвятимо великому російському помору Михайлу Васильовичу Ломоносову, — сказала вона (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 62).

Значення слова – ПОМОРИ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПОМОРИ Том 7 — Стор. 133. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПОМОРИ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОМОРИ

14.11.2017

Написати коментар