ПОНАДІВАТИ

ПОНАДІВАТИ, аю, аєш, док., перех. Надіти що-небудь (про багатьох); надіти багато чогось. Іще зранку, .. попивши могоричі, тепер, попідголювавшись любенько, понадівали хто нову свиту, хто китаєву юпку (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 19); Підвелися з лави Саранчук Устин та Муха Гарасько, теж мовчки понадівали шапки (Андрій Головко, II, 1957, 283); Ми день і ніч стерегли [диверсантів]. На голови понадівали вінки з пшениці, колосся високе, дуже красиво (Юрій Яновський, I, 1954, 44); — Хто ж його [шинкаря] обікрав? — Бог його знає… Якісь, каже, замордовані люди… Понадівали машкари, пов’язали гаразденько всіх та й забрали, що знайшли (Панас Мирний, I, 1949, 270); Нащадки Горонецьких понадівали окуляри в надії, що собака вермахту прийме їх за людей цивілізованих і не зачепить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 408); Саме пекучий червень. А поки ранок виблискує росою, легко вискочити з клуні (з-під кобеняка) на двір, понадівати на коней хомути і закерувати гарбу (Іван Микитенко, II, 1957, 11); Олеся убралась у нову сукню, причесалась, понадівала на всі пальці персні й не одходила од вікон (Нечуй-Левицький, III, 1956, 133).

Як правильно писати та вживати слово – ПОНАДІВАТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПОНАДІВАТИ Том 7 — Стор. 144. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПОНАДІВАТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).