1.    
  2.     ПОНАСУВАТИ

ПОНАСУВАТИ

ПОНАСУВАТИ 1, аю, аєш і ПОНАСОВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Насунути що-небудь на щось (про багатьох). Перед старими низенькими дверима, позакривавшись комірами й понасувавши на очі шапки, стояли вони мовчки і чекали (Степан Васильченко, I, 1959, 91).

ПОНАСУВАТИ 2, ають, док. Рухаючись, наблизитися (про багато чого-небудь). Берегами понасували хмари темного зеленая, а між ними місцями випирались незграбні скелі та купи сірого каміння (Степан Васильченко, I, 1959, 140).

Значення слова – ПОНАСУВАТИ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПОНАСУВАТИ Том 7 — Стор. 154. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПОНАСУВАТИ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОНАСУВАТИ

25.12.2017

Написати коментар