1.    
  2.     ПОНО́СИТИ

ПОНО́СИТИ

ПОНО́СИТИ, ошу, осиш, недок., перех., рідко. Лаяти, судити кого-небудь. То ж поносили сусіди ту саму сусідку, якій ще недавнечко й стежку до свого двору промітали… (Любов Яновська, I, 1959, 305); — Що ми — послідні які, що вона поносить нас, увесь рід? (Панас Мирний, IV, 1955, 58).

ПОНОСИ́ТИ, ошу, осиш, док., перех.

1. Носити що-небудь якийсь час. Вже Олена дружечок збира, коровайниці вже досі діжу по хаті поносили, а пан соргник конотопський, Микита Уласович, найняв сліпого скрипника на весіллі грати (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 210);

//  Відносити що-небудь кудись одне за одним якийсь час. — Отож тепер щодня носить [жінка передачі]. Хай поносить (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 144).

2. Перенести багато чого-небудь кудись; позносити. Де Настя — там і Гнат. Жнуть на лану пшеницю — він поносить та поскладає в полукіпки її снопи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23).

3. Носити яку-небудь одежу якийсь час.

4. Зносити, довести до непридатності багато чогось. Як гукнула сестра багатая — Обізвалась доля добрая: — Чи ти ті жупани поносила, Бо я тобі вже других нашила! (Народна лірика, 1956, 322); — А скільки одежі мені насправляв [чоловік]? Ще й досі не поносила… (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 64).

5. Перебувати в стані вагітності певний час. Коли б оце Мірошниченкові самому довелося поносити дитя, не задавав би їй дурного питання, а різав би норму [землі] як миленький, ще й на гак не поскупився б (Михайло Стельмах, II, 1962, 20).

6. Бігти нестримно якийсь час, не підкоряючись тому, хто править (про коней). — Бач, яка цяцька? це через неї мені святки, — мовив Спиридон, показуючи перев’язану руку. — Що ж то таке? — злякалася Настя. — Пусте, — кінь трохи поносив (Любов Яновська, I, 1959, 286); Та оце ж і їхав, так «баба-коровниця» дорогу перейшла… Вернувся додому, бо все одно або гілляка приб’є, або перекинусь дорогою, або коні поносять… (Остап Вишня, I, 1956, 66).

Значення слова – ПОНО́СИТИ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПОНО́СИТИ Том 7 — Стор. 165. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПОНО́СИТИ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОНО́СИТИ

21.12.2017

Написати коментар