1.    
  2.     ПОПАС

ПОПАС

ПОПАС, у, чол., розм.

1. Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. Воли підбилися, вставать не хотять з попасу (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 193); Улітку наші коні завжди на попасі: які на луках, які по левадах, а то і по перелісках, де трава добра (Данило Мордовець, I, 1958, 155).

2. Те саме, що випасання. [Микита:] Аж отут передихнем по-людськи, двоє суток їхали поспішаючи, зупинялись тільки на хвилинний попас (Марко Кропивницький, V, 1959, 506); З-за Десни, з соковитих зелених лук повертаються після нічного попасу колгоспні коні (Радянська Україна, 21.VIII 1946, 2); Добрий кінь без попасу відмахував версту за верстою (Яків Качура, Вибр., 1949, 232);

//  Випасання худоби як спосіб годівлі. Насумрений Павлюк сповістив правління про загрозливе явище на фермі — перейшли на попас — на триста літрів упав удій! (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 139).

 Ставати (стати) на попас (на попасі) — зупинятися для випасання коней, волів під час подорожування. Ой, йшли чумаки з України, Стали на попасі край долини (Павло Чубинський, V, 1874, 915).

3. перен. Дармові харчі, їжа, пожива. Ходить мати гукаючи, Свого сина питаючи. «Ой, я [ворон] твого сина знаю, Бо я з його попас маю» (Українські народні ліричні пісні, 1958, 522); Наганявшись та нагулявшись після нудних екзаменів, вони натрапили на добрий попас і полуднували, аж за вухами лящало (Нечуй-Левицький, I, 1956, 620).

Як правильно писати та вживати слово – ПОПАС – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПОПАС Том 7 — Стор. 183. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПОПАС» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОПАС

30.10.2018

Написати коментар