1.    
  2.     ПОСО́Х

ПОСО́Х

ПОСО́Х, а, чол. Те саме, що патериця. Забряжчали об камінь посохи — бояри й воєводи ..поспішали до широких дверей княжого терему (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 29); Виходь у ліс, на простір, друже мій, Бери у руки мандрівничий посох (Іван Нехода, Дніпр. край, 1939, 71); Роботою керує поважний старець, срібно-кучерявий ієромонах Сильвестр з посохом і золотим хрестом на грудях (Іван Кочерга, П’єси, 1951, 11); * У порівняннях. Натлатюк, одягнутий у синю чумарку, підстрижений «у кружок», у смушевій шапці, ступав сановито, ставлячи перед собою високу палицю, як біблейський посох (Петро Панч, I, 1956, 256).

Значення слова – ПОСО́Х – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПОСО́Х Том 7 — Стор. 353. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПОСО́Х» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОСО́Х

19.10.2018

Написати коментар