1.    
  2.     ПОВНОВО́ДДЯ

ПОВНОВО́ДДЯ

ПОВНОВО́ДДЯ, я, сер. Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі. Глухо Дніпр клекоче в повноводдя своє, Хвиля, сонцем залита, в землю Хортиці б’є (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 226); // перен. Велика кількість кого-, чого-небудь. Злата Прага… В цей день вона була справді золотою. Наче всі попередні весни, викрадені в неї окупантами, зараз повернулися їй потрійною своєю дзвінкістю, розкішшю сонця, повноводдям музики (Олесь Гончар, III, 1959, 457); * Образно. Поезії [В. Коротича].. принаджують тією цнотливістю, щирістю, повноводдям почуття, які інтимному переживанню надають пафосу широкого узагальнення (Радянське літературознавство, 7, 1968, 19).

Як правильно писати та вживати слово – ПОВНОВО́ДДЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПОВНОВО́ДДЯ Том 6 — Стор. 684. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПОВНОВО́ДДЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПОВНОВО́ДДЯ

30.10.2018

Написати коментар