1.    
  2.     ПРЯ́ЖЕНИЙ

ПРЯ́ЖЕНИЙ

ПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прягти, пряжити 1, 2. Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків, у масличку та у сметані пряжених (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 195); Геть галушки, з стола печене, Знімайте божий хліб і сіль, І сало, з яйцями пряжене (Євген Гребінка, I, 1957, 85).

2. у знач. прикм. Пригот. пряженням (про страву). [Тетяна:] У мене єсть пряжена ковбаса, печена курка і пляшечка запіканої (Іван Котляревський, II, 1953, 55); От якби оце зараз хтось здогадався завітати в гості. У нас і горох пряжений є (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 131); Уже вночі ми добираємося до хати на березі озера, де нас чекають і світло, і тепло, і гаряче пряжене, рожеве, аж червоне молоко (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 65);

//  у знач. ім. пряжене, ного, сер. Страви, пригот. пряженням. Пекли коржі й смалили качки, збирали в дорогу смажене й пряжене (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 103).

Як правильно писати та вживати слово – ПРЯ́ЖЕНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПРЯ́ЖЕНИЙ Том 8 — Стор. 366. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПРЯ́ЖЕНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПРЯ́ЖЕНИЙ

13.12.2016

Написати коментар