1.    
  2.     ПРОЦОКОТІТИ

ПРОЦОКОТІТИ

ПРОЦОКОТІТИ, очу, отиш і ПРОЦОКОТАТИ, очу, очеш. док., розм.

1. неперех. Док. до цокотіти, цокотати. Жура процокотіла каблучками по східцях (Микола Олійник, Леся, 1960, 132); В тихім шумі трав процокотіли десь бандитів коні (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 34); Процокотіли підкови по дністерському мосту (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 244).

2. перех. Промовити, цокочучи зубами. — І чого б я ото бігав так довго, простудитися захотів? — Та нічого не буде, я звиклий, — процокотів зубами із-за комина Василько (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 84);

//  Промовити швидко і дзвінко.

3. неперех. Цокотіти якийсь час.

Як правильно писати та вживати слово – ПРОЦОКОТІТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПРОЦОКОТІТИ Том 8 — Стор. 345. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПРОЦОКОТІТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПРОЦОКОТІТИ

29.10.2018

Написати коментар