1.    
  2.     ПРОПАХАТИ

ПРОПАХАТИ

ПРОПАХАТИ, аю, аєш, недок., ПРОПАХНУТИ і ПРОПАХТИ, хну, хнеш; мин. ч. пропахнув, пахнула, ло і пропах, пахла, ло; док. Насичуватися пахощами, вбирати в себе який-небудь аромат, запах. Пропахнув [батько] медом та вощиною (Андрій Головко, II, 1957, 409); Вони піднялись на широку веранду, що вся пропахла яблуками і сонцем (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 145); Йому хотілося вийти на свіже повітря з цієї душної кімнати, де все пропахло тютюном (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 250); * Образно. Війною пропахла ночівля його небагата, Пала в пожарищі бліда світанкова зоря (Любов Забашта, Вибр., 1958, 13).

Як правильно писати та вживати слово – ПРОПАХАТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПРОПАХАТИ Том 8 — Стор. 251. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПРОПАХАТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПРОПАХАТИ

28.10.2018

Написати коментар