1.    
  2.     ПРУДКОБІ́ЖНИЙ

ПРУДКОБІ́ЖНИЙ

ПРУДКОБІ́ЖНИЙ, а, е, поет. Стрімкий, бистрий. Кіньми правує [діва], Випереджаючи в гоні шаленім вітри прудкобіжні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 280); Прудкобіжний кліпер вийшов з бою (Юрій Яновський, II, 1958, 200).

Як правильно писати та вживати слово – ПРУДКОБІ́ЖНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПРУДКОБІ́ЖНИЙ Том 8 — Стор. 360. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПРУДКОБІ́ЖНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПРУДКОБІ́ЖНИЙ

31.12.2016

Написати коментар