1.    
  2.     ПРУЖИ́НА

ПРУЖИ́НА

ПРУЖИ́НА, и, жін.

1. Гнучка, пругка металева (перев. із сталі) смужка або спіраль, яка протидіє тискові і часто використовується як деталь механізму. [Петро:] Хіба взяти рушницю, надушити пружину і — прощай навіки думки, лихі надії!.. (Панас Мирний, V, 1955, 180); Надя.. хотіла випробувати пругкість пружин, — сиділа на канапці і гойдалася (Леся Українка, III, 1952, 500); Павло вийняв годинника, послухав його хід, приклавши до вуха. Підкрутив пружину (Василь Кучер, Голод, 1961, 267); Для кращого пристосування робочих органів до рельєфу поля на штангах культиватора послаблюють пружини (Колгоспник України, 4, 1959, 12);  * Образно. Годинник ішов навдивовижу справно, а ось пружина їхнього життя почала давати перебої (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 44);  * У порівняннях. Ноги, немов металеві пружини, безупинно і рівно стукають в землю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 241); Вона.. раптом розігнулася пружиною і жбурнула гранату у бік ворога (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 187).

Як (мов, наче і т. ін.) на пружинах (на пружині) — пружно, швидко, енергійно. Самієв, підскочивши, як на пружинах, енергійно махнув кулачком офіцерам-артилеристам: давай (Олесь Гончар, III, 1959, 450); Ще раз крутнувшись перед дзеркалом, він, мов на пружинах, вийшов з хати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 324); Голос пані Бровко підскочив угору, як на пружині (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 417).

2. перен. Рушійна сила, причина чого-небудь. Боротьба [з природою] вироблювала силу, смілість.. народу, була підставою й пружиною його сильного, свобідного громадського ладу (Іван Франко, VI, 1951, 23); Можливо, Шульга мітить на його місце посадити Нерчина?.. В усьому Куцевич готовий був вбачати потайні пружини (Натан Рибак, Час, 1960, 798); У цілому в перших трьох розділах поеми [«Гайдамаки» Т. Г. Шевченка].. розкриті основні соціальні пружини повстання — жахливе пригнічення трудящих пануючими класами (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 93).

Значення слова – ПРУЖИ́НА – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ПРУЖИ́НА Том 8 — Стор. 360. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ПРУЖИ́НА» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ПРУЖИ́НА

23.06.2018

Написати коментар