1.    
  2.     ПРИДАНЕ

ПРИДАНЕ

ПРИДАНЕ, ного, сер.

1. Посаг нареченої. [Виборний:] Нігде правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж] вийти без приданого (Іван Котляревський, II, 1953, 20); Видавши одну [дочку], незчулася Яресьчиха, як і друга стала на порі, треба було і Вусті приданого дбати (Олесь Гончар, I, 1959, 9);  * Образно. Землі в нас, у колгоспі, он скільки — і вся вона моя, наша, багате придане наших дітей і внуків (Петро Козланюк, Опов. І. Клена, 1950, 23);  * У порівняннях. «Кобзар», як придане у скрині, На берегах Дінця й Дністра Несла і мати-Катерина, Несла і наймичка-сестра (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 57).

 Брати (взяти) придане (приданого) за ким — одружившись, ставати співвласником майна, грошей нареченої. Ломицький.. не схотів брати за Марусею приданого ані шага! (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 84); — Візьмеш придане за жінкою. А як не візьмеш, видереш (Михайло Стельмах, II, 1962, 345); Давити (дати) придане (на придане) кому, за ким — виділяти певне майно, гроші як посаг нареченої. Сусідки знову присіли до столу і пустилися в спогади: як дівували, скільки кому приданого дали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 523); Марта Кирилівна мала своїх десять тисяч карбованців, котрі дав на придане їй батько, херсонський дідич (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 16).

2. Комплект речей для новонародженого.

Як правильно писати та вживати слово – ПРИДАНЕ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПРИДАНЕ Том 7 — Стор. 603. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПРИДАНЕ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПРИДАНЕ

18.04.2017

Написати коментар