1.    
  2.     ПРИМІТИ́ВНИЙ

ПРИМІТИ́ВНИЙ

ПРИМІТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Який перебуває на низькому або початковому ступені розвитку. Нервових клітин у великих півкулях новонародженого стільки ж, як і у дорослого, але вони ще дуже примітивні (Шкільна гігієна, 1954, 50); Економічні успіхи, величезний стрибок нашої країни від відсталої, примітивної в минулому техніки до першокласної машинної індустрії, до гігантських гідроелектростанцій, автоматики, телемеханіки, використання атомної енергії переконливо показують всесвітньо-історичні переваги соціалістичної системи господарства (Літературна газета, 19.III 1957, 1); Відстала країна, із слаборозвинутою промисловістю і порівняно примітивним сільським господарством — такою була Польща під владою капіталістів і поміщиків (Мистецтво, 5, 1956, 32);

//  Який відзначається низькою технікою виконання; нескладний. Там, за окопищем, на пустім громадськім полі, була перша, примітивна дестилярня [дистиляційна фабрика] (Іван Франко, VIII, 1952, 349); Людина в окулярах стовбичила біля примітивної трибуни (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 279); На столі стояв великий срібний самовар з примітивними прикрасами дешевого орнаменту (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 36);

//  Який відзначається низьким рівнем виконання; недосконалий. Чимало хронікальних фільмів, випущених у перші роки революції на Україні, були примітивними, сірими і невиразними, знятими одноманітними прийомами і методами (Українське радянське кіномистецтво, 1959, 34); Це була наївна, примітивна, але незвичайна гра. Скрипка покорилася Арсену Черкашину (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 322);

//  Який відзначається простотою організації. Принаймні чверть століття мине, поки я осягну повного «поділу праці» хоч би й в самому примітивному господарстві (Леся Українка, III, 1952, 685); Навчання в музичній школі вона вміло поєднувала з турботами про примітивний побут їхньої невеличкої, але дружної сім’ї (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 59); Руда глина безконечним потоком сипалася з возів на гострий земляний вал, хлопці, молодиці, дівчата розрівнювали її і втоптували ногами. Це був примітивний труд (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 98);

//  Який відзначається бідністю форм; простий. Він чував у Відні всякі концерти і всяку музику, та вони не торкали так його серця й фантазії, як оці прості, примітивні тони селянської пісні (Іван Франко, III, 1950, 87); «Мова» горил ледве нараховує два десятки звуків, які можна добре розрізнити. Вона примітивніша за «мову» птахів (Знання та праця, 9, 1965, 29);

//  Невитончений, грубий. Примітивний смак ніколи не буває пасивним, він завжди наступальний, войовничий (Літературна Україна, 31.V 1968, 2).

2. Який відзначається спрощеністю, збідненістю. У творчій праці, вчив Горький, «треба відмовитися від примітивного утилітаризму, від грубої дидактики і тенденційності» (Комуніст України, 3, 1968, 87); Літератори, журналісти вже ведуть суперечки проте, якою людина вступить у комунізм. Немало довелося Федорові читати і спрощенських, примітивних статей (Юрій Мушкетик, Серце, 1962, 118); Читаючи поему, де зображений сірий, примітивний, невиразний герой,.. думаєш: «А чому автор вирішив написати про цю подію, про цього героя саме поему, а не зупинився на іншому якомусь жанрі..» (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 49).

3. Який не відзначається глибиною змісту; поверховий. Думки й дії героїв тут [в балеті «Чорне золото»] напрочуд дріб’язкові, примітивні, часом логічно зовсім не обумовлені (Мистецтво, 1, 1959, 30); — Ти, звичайно, у цьому не винен; винні твої татко й мамка, їхній примітивний погляд на виховання (Петро Колесник, Терен.., 1959, 129); Її [релігії] вчення ґрунтується на примітивних уявленнях первісних людей про природу та історію (Наука і життя, 6, 1959, 49);

//  Який не відзначається глибиною задуму; нехитрий. — Дивіться! — Він підсунув мені перед очі якийсь чорний предмет, надто малий для фото. Я тільки хотіла сказати, що нічого не бачу, як побачила… дзеркальце. Жарт, здавалось мені, вийшов досить примітивний. — Не хочете, Славо, подивитись на мою дівчину?, (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 311); Заквітчує [група юнаків] собі червоними квітами десь знайдені карабіни, демонструючи таким примітивним способом свої революційні настрої (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 82).

4. Який відзначається низьким розвитком інтелекту, вузьким колом інтересів; обмежений. Егоїзм — ..душевна черствість, дріб’язковість, себелюбство — всі ці якості, коли вони визначають обличчя людини, роблять її дійсно обмеженою, примітивною чи, як кажуть, одноклітинною (Шамота, Талант і народ, 1958, 122).

Як правильно писати та вживати слово – ПРИМІТИ́ВНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПРИМІТИ́ВНИЙ Том 7 — Стор. 675. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПРИМІТИ́ВНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПРИМІТИ́ВНИЙ

24.10.2018

Написати коментар