1.    
  2.     ПРИСМА́ГЛИЙ

ПРИСМА́ГЛИЙ

ПРИСМА́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до присмагнути. Катря пахне свіжим соком з молодої яблуні: боса, напоєні росою пружні ноги, обвіяне вітром присмагле обличчя (Яків Качура, II, 1958, 81); Між рідкою бородою та миршавими вусами темніли ніби присмаглі, аж сині губи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 117); В’їздили в село.. Обабіч вулиці в поруділих присмаглих садках курились пожарища (Андрій Головко, I, 1957, 283); В землянці, куди, постукавши, гуртом завели Дмитра, було тепло й чисто, як у добре доглянутій хаті, пахло присмаглою сосниною (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 73).

Як правильно писати та вживати слово – ПРИСМА́ГЛИЙ

Джерело – словник СУМ – ПРИСМА́ГЛИЙ Том 8 — Стор. 26.

Тлумачення та значення слова «ПРИСМА́ГЛИЙ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ПРИСМА́ГЛИЙ

13.03.2017

Написати коментар